IMG 3871

Духовно-просвітницький журнал «Свічник», який видає Рівненське ООЦ ЄХБ, відзначив 20-ліття. З цієї нагоди відбулася творча зустріч усіх причетних колись і сьогодні до видання журналу: головних редакторів, відповідальних, літературних та художніх редакторів, кореспондентів, верстальників, видавців. Загалом зібралося дружне, «хворе» любов’ю до своєї праці, креативне товариство. Не зважаючи на те, що на святі були присутні представники різних поколінь, різного духовного і професійного досвіду, знайомство яких часто відбувалося на сторінках журналу, а не в реальному житті, – спілкування вийшло по-сімейному теплим і водночас святково-піднесеним, з вкрапленнями гумору, журналістських цікавинок, із подарунками, відзнаками і смачним частуванням.

Ювілярів вітали перший головний редактор В’ячеслав Нестерук та голова ВСЦ ЄХБ Валерій Антонюк. Родзинкою свята стало відеозвернення, надіслане зі США колишніми працівниками журналу Анатолієм та Мирославою Приходьками, які стояли біля витоків «Свічника».

Теологічний редактор журналу Михайло Ільюк, щоб привітати ювілярів, прочитав уривок із Біблії, який став підставою до назви журналу. «Що бачиш, - напиши те до книги, і пошли до сімох Церков…а сім свічників, що ти бачив, - то сім Церков» (Об. 1: 11, 20). Мирослава Приходько нагадала, що видання замислювалося як часопис для церкви і про церкву. Звідси й символічна назва – «Свічник», який у Біблії асоціюється з Церквою. Це влучне найменування журналу належить першому відповідальному редактору, тепер пастору, Віктору Давидюку.

Колишні працівники журналу згадували про час становлення видання, перші складні кроки, технічні труднощі. Святослав Карп’юк і Сергій Рачинець, засновники першого на Рівненщині видання ЄХБ розповіли і продемонстрували, якими були перші випуски «Сяйва», як у 1990-1991 рр. доводилося шукати дефіцитні на той час фарбу і папір для журналу, як опановували досі невідомі для них сфери видавничої діяльності. Ілля Корнійчук, в минулому головний редактор, побажав сьогоднішнім працівникам бути сміливими і максимально, не зважаючи на обставини, використовувати свої обдарування. Художній редактор Олександр Сташук згадав, як представляв наш журнал на видавничому форумі у Москві, де його гідно оцінили «метри» євангельської видавничої справи. А Людмила Жакун, сьогодні відповідальний редактор «Євангельської ниви», з вдячністю усвідомлювала, що в її професійному зростанні важливу роль відіграли відповідальні редактори «Свічника» Мирослава Приходько і Людмила Шевчук, від яких вона й досі продовжує вчитися. Усі ці люди тішилися тим, що розпочате ними сьогодні розвивається, дає плоди, втілює їхні мрії, що їхня праця стала важливим фундаментом для нових служителів. А члени нової редколегії «Свічника», здебільшого молоді люди, слухаючи такі теплі спогади, усвідомлювали, що прилучаються до творчості попередників, можливо не таких професійних, але відданих своєму служінню; отримували натхнення і стимул працювати якісніше, відповідальніше, жертовніше.