DSC 0719

Недільний день 23 жовтня 2016 року був дуже особливим для церкви ЄХБ «Фавор». В цей день церква відзначала 15-річчя, Свято подяки за врожай і, найголовніше, відбулось освячення Дому молитви.

На початку пастор місцевої церкви Руслан Курбацький закликав усіх присутніх подумати про Ісуса Христа, про Його присутність серед зібраних в ім’я Його, і урочисто зазвучали слова «Люблю, Твій, Боже, дім».

Спів хору Першої церкви ЄХБ м. Рівне, що виконував чудові духовні твори протягом зібрання, додавав урочистості усьому, що відбувалось.

Продовжив зібрання заступник голови ООЦ ЄХБ Михайло Андрійович Ільюк, попросивши всіх присутніх щиро привітати і благословити один одного. Він нагадав, що всі ми брати і сестри по крові Ісуса Христа і тому ми велика дружна Божа сім’я. В цей день освячували і посвячували Дім молитви, який після багатьох орендованих приміщень по особливому став рідним. Все освячується Словом Божим і молитвою, тому Михайло Андрійович зачитав декілька текстів: Псалом 121:1 «Я радів, як казали мені: Ходімо до дому Господнього!»,  Екклезіаста 4:17 «Пильнуй за ногою своєю, як до Божого дому йдеш, бо прийти, щоб послухати» і Марка 11:17 «Дім Мій буде домом молитви в народів усіх». Він нагадав, що потрібно по-особливому готувати своє серце, коли ми прямуємо до Дому молитви. Перевіряти свої стосунки з ближніми, щоб була справжня радість. Молитись, щоб Бог показав кого запросити на зібрання. Бог завжди готовий говорити до нас, тому потрібне чисте серце, яке налаштоване слухати Слово від Нього. Бог хоче, щоб Його діти звертались до Нього в молитвах. Тому цей дім має наповнятись людьми, що прославляють Його Ім’я, просять за неспасенних, дякують за милість і турботу Своєму Отцеві Небесному. В цьому домі має звучати проповідь Євангелії в силі Духа Святого, інакше це просто релігійна програма. Проповідники з великою відповідальністю і в смиренні, в молитві мають готувати проповідь, щоб Бог досягав сердець людей. І в усіх справах, що чинять діти Божі, має панувати атмосфера любові. Бо Бог є любов.

Молитву освячення звершили Віктор Пугач, перший пастор-місіонер в Нетішині, Михайло Ільюк та Руслан Курбацький.

Після молитви від Обласного Об’єднання вручили подарунок – Біблію великого формату (Українського Біблійного товариства).

Руслан зачитав текст із книги Дії Апостолів 14 розділу 15-17 вірші: «і благовістимо вам, від оцих ось марнот навернутись до Бога Живого, що створив небо й землю, і море, і все, що в них є. … не зоставив Себе Він без свідчення, добро чинячи: подавав нам із неба дощі та врожайні часи, та наповнював їжею й радощами серця наші.» За все, що люди мають, вони  повинні дякувати Господу. У всьому виявляється Його милість, доброта, турбота, любов. Життя християнина – це життя служіння в любові. І як описано  книзі Неємії 4:14-17, це шлях випробувань і труднощів, але це шлях по якому разом з тобою іде вірний, добрий Бог.

Далі брат Григорій, диякон місцевої церкви, коротко розповів історію започаткування церкви. До 1999 року збиралась групка на квартирі. В 1999 році приїхав брат Віктор Пугач і заохотив розширювати служіння: запрацювала бібліотека християнської літератури, потім орендували кімнату в гуртожитку, де розпочали християнський клуб. Каялись молоді люди, церква зростала.

Руслан продовжив розповівши про початок будівництва. Церва гаряче молилась про приміщення для Дому молитви і Бог відповів. Кожен крок придбання землі і сам процес будівництва – це чудо Боже. Члени церкви багато працювали, щоб могли більше жертвувати і багато працювали самі. Бог допомагав через багатьох людей і за три роки світле, затишне приміщення було завершене.

Василь Митрофанович Новосад, пастор Першої Рівненської церкви, зачитав всім відомий текст із 1 до Солунян 5:16-18 «Завжди радійте! Безперестанку моліться! Подяку складайте за все, бо така Божа воля про вас у Христі Ісусі.». Цей текст не потребував особливих пояснень, лише нагадав як мають жити в цьому світі ті, хто віддали своє життя Ісусу.

І знову линула молитва вдячності: за хліб фізичний і духовний, за врожай на полях і в садах, та за небесні благословення.  

Віктор Пугач, пастор, що зараз звершує служіння в церкві м. Кременець говорив про період історії, що описаний в книзі Вихід. Коли єврейський народ був в рабстві Єгипту, Бог вирішив нагадати про Себе. Люди перестали поклонятись Йому і кари, які Він наслав на Єгипет були для того, щоб нагадати Хто Він, Кому належить влада і кому слід поклонятись. Всі свята, що святкують євреї для того, щоб радіти Богом, але разом з тим, розділяти смуток і втрати тих людей, які постраждали. Бог виводить людей з рабства гріха, не для того, щоб просто їм було добре, а щоб служили Йому (Вих.3:12) і передавали інформацію про Нього (Вих. 19:5-6), свідчили про Його любов, доброту, милість, спасіння оточуючим.

Роман Курбацький, пастор церкви «Спасіння» м. Рівне, розповів історію про багача і бідняка. Багатий чоловік дав бідному кошик зі сміттям, а той повернув йому кошик повний чудових квітів і пояснив, що кожен дає іншому те, що має в своєму серці.   Наш Бог неймовірно багатий і добрий! Він багатий на милосердя, ділиться з нами багатством благодаті. В посланні до Ефесян в 2-му розділі 1-10 описано те ким ми були і ким ми стали завдяки тому, що Бог зробив для нас в Ісусі Христі. Ми – Його твориво, створені на добрі діла, які Він наперед приготував для нас, щоб ми в них перебували. Це має бути повсякденне життя: молитви і бажання виконати те, що Бог задумав. Щоб через наше життя було видно Бога, щоб Його ім’я славилось.

Після заключної молитви всі присутні спілкувались, куштуючи смачний обід.