IMG 7404

Сторіччя з дня заснування святкувала 20 листопада 2016 року церква «Гефсиманія» м. Здолбунів. Цього дня Дім молитви був переповнений людьми, що зібрались поклонитись і прославити Єдиного, Хто достойний слави, живого Бога Отця, Сина і Святого Духа, Який вів і веде далі, Який благословляв, допомагав, спасав, захищав і залишається вірним у всьому. 

О′бєднаний хор місцевої церкви та церкви с. Колоденка, квартети виконували псалми «Господу всі поклонімося», «Душе моя», «Вірую», «Великі та дивні діла Твої, Господи», «Церква прекрасна», «Алелуя», «Дивний Спаситель, Прекрасний», «Мій Бог, моя надія», «Крок за кроком беруться вершини», «Богові хвалу віддайте» і серця присутніх наповнялись хвалою Всевишньому. Участь співом також брали дітки і молодь, підбадьоривши старше покоління ревно молитись за них, і показавши бажання нести далі вогонь живої віри у світі гріховної темряви. 

Серед запрошених гостей були: заступник голови Всеукраїнського Союзу Церков ЄХБ Мороз Сергій Вікторович, голова Обласного Об′єднання церков ЄХБ Басараба Василь Захврович та заступник Ільюк Михайло Андрійович, голова Об′єднання незалежних церков ЄХБ Гребенюк Володимир Савович, пресвітер церкви с. КопитківКолесник Віктор Олександрович, с. Новосілки Воронюк Михайло Антонович, смтКвасилівЧекеренда Володимир Васильович, церкви «Світло Євангелії» Москвич Олександр Васильович, с. Плоска Войцеховський Віктор Казимирович, с. КолоденкаБричук Володимир Олексійович, Корнійчук Ілля Максимович, с. Новомильськ Приходько Леонід Федорович, служителі Рудишин Микола Денисович, Маркевич Володимир Олексійович, пресвітери, що в свій час звершували служіння Тишкун Віктор Павлович, Приходько Олександр Георгійович,  а також представники влади – депутат Верховної Ради Дехтярчук Олександр Володимирович та депутат Рівненської міської ради – Чубай Олександр Степанович.

Переглядаючи відео історії місцевої церкви, присутні пересвідчились, що попри гоніння, переслідування, репресії, ворожі режими, революції Церква Божа жива, звіщає Євангеліє і освітлює шлях до спасіння в Ісусі душам мешканців міста. Наші попередники, з Божою допомогою, зуміли зберегти і передати віру наступним поколінням, засвідчивши правдивість Божого Слова, і незмінність Його величезної любові. (Євреїв 13:7 «Спогадуйте наставників ваших, що вам говорили Слово Боже; і дивлячись на кінець їхнього життя, переймайте їхню віру».)

Ми не знаємо, що буде далі, але про все знає Бог. Чудовий Псалом 22 у незвичний спосіб запропонував на початку зачитати Ільюк М.А., підставляючи замість «мій», «мене», «я» слова «наш»,«нас», «ми». Це не просто псалом – це непохитна гарантія в Богові. Не дивлячись на те, добрі часи чи часи труднощів і випробувань, Бог з нами завжди і в Ньому маємо все.

Брат Маркевич В.О. згадував часи, коли його не допустили до екзаменів в школі, бо був віруючий, дали довідку, що прослухав програму, але тато зачитав йому із 1 Петра 2:9-10 «…ви – вибраний рід…». Ці слова зміцнили у вірі молодого юнака. З 13 років брат несе служіння в хорі і донині трудиться в центральній церкві м. Київ. Він порівняв Здолбунівську церкву із  кущем бузу, що дає нові пагони, які цвітом і ароматом милують серце.

Брат Рудишин М. Д. підрахував, що десь близько сім церков утворилось із місцевої. Нагадав текст із 1 Тим. 3:15 «…Церква це стовп і підвалина правди». Віруючі мають жити по правді, говорити правду і чинити правду.

Брат Приходько О.Г. нагадав, що Церква – це безсмертні душі, це люди, які відгукнулись на поклик Божий, повірили в Ісуса Христа. Зачитавши текст із Об′явлення 3:11 «Я прийду незабаром. Тримай, що ти маєш, щоб твого вінця ніхто не забрав.», Олександр Георгійович закликав, щоб ми, чекаючи другий прихід Господа у славі, тримали міцно, те, що маємо.

Брат Тишкун В.П. зачитав із Євангелії Матвія 16 розділу. Жителі міста Здолбунів мають особливий привілей, є багато церков, де проповідується Слово Боже. І той, хто щиро шукає Бога з вірою, може знайти Його. Зачитав притчу про багача і Лазаря. Смерть стається із усіма людьми. Лазар вирішив всі свої земні питання: мав одяг, їжу, дім, здоров′я. Лазар не мав нічого. Але після смерті виявилось, що було дійсно важливим - спасіння душі. Брат Віктор згадав, що у 18 років покаявся, коли було 60-ліття церкви у 1976 році він фотографував. Згадав як один брат, вже похилого віку, просив кому передати прапор Божої любові, молодь з радістю взяла його. 

Гребенюк В.С. зачитав із 2 Кор. 11:2 «Бо пильную про вас пильністю Божою, заручив бо я вас одному чоловікові, щоб Христові привести вас чистою дівою.» і нагадав, що Церква являючись Нареченою Ісуса Христа, має зберігати Свою чистоту, має проповідувати Христа розп′ятого, воскреслого і Того, Хто гряде, і кликати до спасіння «всіх струджених і знеможених».

«Є Той Господь, Який не міняється.» сказав брат Леонід Федорович, зачитав з Єв. Від Луки 12:35-40. Блаженні ті слуги, які пильнують, стан їх підперезаний і вони чекають повернення пана свого.

Квасилівській церкві, що недалеко від Здолбунова, трохи більше ніж 20 років. Діди і прадіди з нічого збудували, батьки внесли свій вклад, а наше завдання берегти і примножувати, розширяти Царство Боже. Володимир Васильович зачитав вибірково із послання Юди: боротись за віру, не нарікати, не бути незадоволеними, віддавати славу Єдиному премудрому Богові.

Брат Москвіч О. В. зачитав із Євангелії Матвія 5 розділу: «…ви – сіль землі, ви світло для світу». Слово Боже єдине, що здатне впливати, змінювати життя людей.

Брат Віктор Колесник нагадав, що грецькою слово церква – це «екклезіа», це люди викликані, щоб нести відповідальність. Отож, кожен відповідальний за стан свого серця і зможе щось змінити, якщо спершу зміниться сам. Всі хочуть миру в серці, у відносинах, в державі, але це можливо лише через примирення з Богом. Він побажав, щоб усі «жили згідно Євангелії Христової».

Дехтярчук О. В. висловив смуток з приводу того, що в державі більшість людей запалюють свічки в храмах, але не турбуються про світло живої, дієвої віри у власних серцях. Люди народжуються, живуть і помирають, революції змінюють державні устрої, і все заради змін на краще. В 2017 році на державному рівні оголошено роком відзначення 500-річчя Реформації(http://r500.ua). Є відповідний указ президента України. Але справжня реформація (відмова від зовнішньої формальної релігії до внутрішнього преображення) має відбутись в серці кожного жителя міста, села, країни. Він висловив сподівання, що той шанс, який Бог дає Україні, буде максимально використано для проповіді біблійних цінностей у всіх сферах життя людей і, з вірою в Нього і з Його допомогою, ми зможемо змінити життя на краще.

Олександр Чубай, якому зараз 37 років, зачитав спочатку побажання для тих, кому менше ніж 37 років, щоб вони шанували батьків, і тим, кому більше ніж 37 років, щоб вони вкладали у молодь, дітей, навчали послуху Слову Божому, передавали віру (Притчі 17:6).

Василь Захарович вручив картину із словами Ісуса Христа «…побудую Я Церкву Свою» і зачитав із Псалма 92:5 «Свідоцтва Твої дуже певні, а дому Твоєму належиться святість, о Господи, на довгії дні!», Ефесян 5:25 «…Христос полюбив Церкву, і віддав за неї Себе…» та Об′явлення 22:11 «…святий нехай ще освячується!». Брат застеріг, що є той, хто зазіхає на святість Церкви. Але Христос очистив Її, щоб була свята і непорочна. Він дав Самого Себе за нас. Зараз свобода, немає гонінь, Церква покликана до особливого служіння, праці, боротьби. Кожен член Церкви має бути святий, відданий, вірний до кінця.

Побажавши рясних Божих благословень в проповіді Євангелії, Воронюк Михайло зачитав слова підбадьорення для церкви із книги пророка Ісаї 43:1 «Не бійся, бо Я тебе викупив, Я покликав ім'я твоє, Мій ти!»

Віктор Казимирович зачитав із послання до Колосян 2:6-7 «…як ви прийняли були Христа Ісуса Господа, так і в Ньому ходіть,бувши вкорінені й збудовані на Ньому, та зміцнені в вірі, як вас навчено, збагачуючись у ній з подякою.» потрібно пам′ятати історію, щоб було майбутнє. Євангелізація йшла паралельно і в селі Плоска і в місті Здолбунів. Брати садили, поливали, але зрощує тільки Бог. Ця церква багато потерпіла. Доводилось відпускати багатьох братів і сестер.  Як би там не було не має бути розмитих кордонів, не має бути власних амбіцій, лише служіння Ісусу Христу.

Брати пресвітери Колоденської церкви Володимир та Ілля Максимович нагадали, що церква має відповіді від Бога на багато життєвих  питань, які турбують людей, тому має вказувати на Того Бога, Який дає відповіді, Який живий, мудрий, сильний, люблячий, спасаючий. Слово Боже має звіщатись не пошкоджене, як від Бога, як перед Богом. Ілля Максимович зачитав із послання апостола Івана 2:14 «Пишу, діти, вам, бо ви пізнали Отця. Я писав вам, батьки, бо ви пізнали Того, Хто від початку. Писав я до вас, юнаки, бо міцні ви, і Слово Боже в вас пробуває, і лукавого перемогли ви.»Добре, що молодь прийняла естафету, і донині тут є Церква.

На завершення брат Сергій Вікторович Мороз передав вітання від канцелярії Союзу, вручив для Церкви пам′ятну дошку з побажаннями і зачитав із послання до євреїв 11:32-34. Хотілось би бути серед таких героїв віри. Але були і ті, чиє життя описане у віршах 35-37. Бог високо цінує відданість. Він перевіряє, випробовує і щедро винагороджує вірних. У ділі Божому кожному відведене особливе місце і служіння. Він визначає як Йому угодно. В 12 розділі 1-2 вірш звучить заклик до нас, християн сьогодення: «Тож і ми, мавши навколо себе велику таку хмару свідків, скиньмо всякий тягар та гріх, що обплутує нас, та й біжім з терпеливістю до боротьби, яка перед нами,дивлячись на Ісуса, на Начальника й Виконавця віри, що замість радости, яка була перед Ним, перетерпів хреста, не звертавши уваги на сором, і сів по правиці престолу Божого.» Що будуть говорити про нас, коли святкуватимуть 130 років, 150 років церкві? Багатьох з нас вже не буде. Отож, скиньмо тягар і гріх, біжімо до боротьби, з терпеливістю і не зводьмо погляд із Начальника і виконавця віри – Господа Ісуса Христа!                      

відео-реферат з історії церкви "Гефсиманія" м. Здолбунів

святкове зібрання

Attachments:
Download this file (IMG_7391.jpg)IMG_7391.jpg[ ]507 kB
Download this file (IMG_7464.jpg)IMG_7464.jpg[ ]333 kB
Download this file (IMG_7482.jpg)IMG_7482.jpg[ ]520 kB