20170618 113909

18 червня 2017 року під час ранкового служіння в церкві с. В.Омеляна відбулось рукопокладення братів Концемала Вадима Володимировича та Корнійчука Василя Миколайовича на дияконське служіння в помісній церкві. 

На святковому служінні окрім членів місцевої церкви були гості з інших церков. Розпочав зібрання пресвітер помісної церкви брат Доброчинський Володимир Ростиславович. Він прочитав уривок з Першого до Коринтян 15:58 і зосередив увагу слухачів на заклик апостола Павла бути міцними,

непохитними та прагнути збагачуватись завжди в Господньому ділі, знаючи, що наша праця не марна перед Господом! Це слід пам′ятати кожному, але особливо тим, кого церква обирає на працю Господню. Прихід Господній близько. Але ще так багато людей не готові до зустрічі з Богом.  

  Брат Олександр Приходько, пресвітер Першої церкви ЄХБ м. Рівне, звернувся до присутніх з закликом «зійти на Голгофу». Він прочитав із Євангелії від Івана 19:25-27 і наголосив на тому, що Ісус біля хреста побачив матір та учня, котрий стояв тут, котрого Він любив. Як важливо бути близько біля хреста, як важливо бути поряд з Ісусом! Решта учнів та друзів стояли здалеку і дивились. А Іван був близько. Тільки тому, хто близько біля Ісуса, Господь дає певне доручення. А де знаходимось ми? Дивимось на все здалеку чи стоїмо тут, де Христос? Адже від цього залежить так багато в житті кожного християнина, а особливо служителів.

Хороша, змістовна програма підготовлена  молоддю церкви підбадьорювала присутніх і заохочувала дітей Божих до праці на Його ниві. Велично і урочисто хористи місцевої церкви прославляли Господа.

Друга частина служіння була присвячена рукопокладенню дияконів. Зі словами настанови до дияконів та їх дружин звернувся Микола Георгійович Чайка, перший заступник голови ООЦ ЄХБ. Він прочитав із 2 Тим. 1:3-7 «Дякую Богові, Якому служу від предків чистим сумлінням, що тебе пам'ятаю я завжди в молитвах своїх день і ніч. Я бажаю побачити тебе, пам'ятаючи сльози твої, щоб наповнитись радістю. Я приводжу на пам'ять собі твою нелицемірну віру, що перше була оселилася в бабі твоїй Лоіді та в твоїй матері Евнікії; певен же я, що й у тобі вона оселилась. З цієї причини я нагадую тобі, що ти розгрівав Божого дара, який у тобі через покладання рук моїх. Бо не дав нам Бог духа страху, але сили, і любови, і здорового розуму.» Звертаючись до присутніх, звернув більше уваги не на якостях або критеріях, яким мають відповідати диякони, а на тому, щоб розігрівати Божі дари, пломеніти для Господа, щоб прагнути досягати вищого ступеня служіння.

Особливі слова були сказані дружинам, як співспадкоємницям  Божої благодаті.

Після співу хору, брати Доброчинський В.Р., Приходько О.Г., Чайка М.Г., звершили молитву з покладанням рук над братами Вадимом та Василем. Після молитви церква вітала своїх служителів квітами. Брат Чайка М.Г. вручив свідоцтва та книги від Обласного Об′єднання.