IMG 0487

Селище Олександрія вже кілька років поспіль стало місцем проведення християнських таборів відпочинку. Ось і в цьому році з 14 по 18 липня тут відпочивали 125 сестер (з ними 13 дітей) з усієї Рівненщини.

Темою для спілкування у таборі «Дотик неба» стали слова із 2-

ої книги Самуїла 22:30 «Із Богом своїм проберусь через мур». Надзвичайно насиченим виявився перший день у таборі. Сестри знайомились, родинно спілкувались одна з одною, а у вечірній час – перша духовна страва. Керівник сестринського служіння – Таїса Воронюк – розкрила тему духовного спілкування. З′ясувалося, що мури ми зустрічаємо щодня у житті, але, тільки довірившись Господу, силою віри та молитви, християнин може їх здолати. А брат Михайло Ільюк, заступник голови ООЦ ЄХБ, центром своєї проповіді поставив молитву, через яку діти Божі черпають силу та відкривають для себе небо. Він застеріг сестер від того, щоб молитва стала релігійним обрядом. Погляд має бути спрямований на живого Бога. Справжньою насолодою у цей день для всіх стала участь у служінні сестринського комітету, який додав вечірньому служінню багатогранності співом та майстерним виконанням.

Наступний день розпочався біблійною годиною, яку провела сестра Світлана Бондарчук, відповідальна за навчання сестер в області, по темі «Смирення». Як важливо кожній сестрі розуміти значимість покори, смирення жінки в сім′ї. Цьому було проведено паралель із життя діви Марії, яка своє життя впокорила волі Божій. Сестри зрозуміли, що сім′ї руйнуються тоді, коли порушуються засади відносин між чоловіком і дружиною, які подав Сам Господь. А вечірнє служіння розпочала група сестер «Живе каміння». У центрі уваги присутніх були слова з 1 Петра 2:5 «і самі, немов те каміння живе, будуйтеся в дім духовний». Кожна сестричка усвідомила важливість власного служіння Господу, як живого камінчика у будівлі Христової Церкви. А проповідь директора Біблійного інституту Юрія Давидюка про фінанси як один із важливих чинників християнського життя була надзвичайно важливою і актуальною для сестер. Як правильно розпорядитися грішми, не потрапити в тенета кредитів та аферистів, як, зрештою, жертвувати на справу Божу, не ремствувати, а за все дякувати – ось низка проблем, які зустрічаються повсякдень.

На третій день табору ранкове служіння було присвячене діткам, які старанно до цього готувались, щоб долучитись до прославлення Господа. Центром вечірнього служіння були слова із Псалма 14:1 «Господи, хто мешкати може на святій Твоїй горі?». Наставник групи сестер «Гора» Руслана Корольчук підготувала надзвичайно цікаве дослідження про всі гори, що пов′язані із життям Ісуса Христа, Його перебування у різних місцях та служінням. Цю розповідь доповнив у своїй проповіді пастор церкви с. Олександрія, Срібнюк Василь Борисович. Він звернув увагу сестер, що дуже важливо серед щоденних турбот та справ частіше зупинятись і піднімати очі вгору, турбуватись про небесні скарби.

Четвертого дня на ранковому служінні всіх присутніх потішила зустріч із сім′єю місіонерів Олександра та Оксани Тарасюків, які трудяться для Господа в мусульманській країні. Вечірнє служіння провела група сестер «Твердиня». Центральним віршем стали слова із Псалма 27:1 «Господь – то твердиня мого життя, кого буду боятися». Слухаючи слова із Святого Письма, сестри ще раз переконались в тому, що єдиною надійною опорою для кожного є Бог, проте якщо навчишся і будеш повністю на Нього покладатись. Цю думку у своїй проповіді продовжив і брат Доброчинський Володимир Ростиславович, заступник голови ООЦ. «Дорога Господня – твердиня для невинних» (Приповісті 10:28). Важливо, щоб людина навчилася не звертати із обраного шляху і покладатися у всьому на Бога.

Непомітно наблизився і останній, п′ятий день табору. Вранці – незабутня зустріч із співочим гуртом прославлення, його чудовими виконавцями та супроводом Сергія Яблоцького та його сина. Особливо торкнулась серця пісня «Молитва – це крик душі за рідних та близьких, за співвітчизників, за Україну». Вечірнє служіння групи «Скеля» стало заключним акордом жіночого табору. Слова «Дійсно, Господь – наша скеля, в якій можна заховатись.» Коли вона перед тобою, то хто тебе подолає, адже Бог – твій захист».

Непомітно пролетіли дні у таборі. Сестри трошки відпочили, духовно підросли, укріпились у вірі і набрались сил для служіння.  

Тетяна Борисівна Соловйова