IMG 4774

19 листопада 2017 року стало справжнім святом для церкви «Відродження» села Глинськ, Здолбунівського району – відбулось освячення новозбудованого Дому молитви. (29 грудня 2016 року пожежа знищила приміщення, де збиралась церква.) По великій милості Божій, з Його допомогою і зусиллями багатьох жертовних братів і сестер трошки більше ніж через вісім місяців в селі з′явився гарний, світлий, теплий, затишний Дім молитви.

Всі, хто зібрались в цей день, раділи і дивувались великим ділам Всемогутнього, люблячого Бога. Адже Він керує всією історією, і все, що відбувається, відбувається для слави Його.

На початку Василь Захарович Басараба, голова ООЦ ЄХБ, зачитав із книги Буття 28 розділу (16-17 вірші), історію про Якова. «І прокинувся Яків зо свого сну, та й сказав: Дійсно, Господь пробуває на цьому місці, а того я й не знав! І злякався він і сказав: Яке страшне оце місце! Це ніщо інше, як дім Божий, і це брама небесна.» Яків пережив присутність Божу. Бог Всюдисущий і Всюдиприсутній і бажає перебувати з нами і в нас. Біблія, Боже Слово, для тих, хто читає з молитвою, роздумує – це брама небесна. Вона відкрита. Кожна людина може прийти, Бог вислухає молитви, подасть допомогу і потіху. В 1 книзі Царів у 8 розділі описано як цар Соломон освячував храм, і як слава Господня наповнила його.

Брати-пресвітери звершили особливу молитву освячення і посвячення Дому молитви і зібрання продовжилось.

Нагадавши про те, що описано в 16-му розділі Послання до Римлян, Михайло Андрійович Ільюк, заступник голови ООЦ, вирішив подібним чином висловити подяку всім, хто брали участь в будівництві і вручити пам′ятні подарунки. Згадали весь процес від планування і фундаменту, і аж до декору зовнішнього і внутрішнього. Намагались нікого не забути і не пропустити. Внесок кожного був важливий. На кожному етапі, Бог виходив назустріч. Підтримка «Біблійної місії», братів і сестер з області, з Лисичанська, з Німеччини, з Сполучених Штатів (хто чим міг, молитвами, працею, фінансами) і ось видно результат – прекрасна споруда. Імена всіх знає Бог і Він не залишиться в боргу.

Володимир Петрович Єремейчук, пастор церкви с. Олександрівка, Рокитнівського району і брати з Березнівщини вивчали книгу Неємії і думали, де ж зможуть застосувати вивчені істини. Після телефонного дзвінка із Обласного Об′єднання бригада братів виїхала на зведення стін молитовного будинку. Працювати планували три дні, а впорались трохи більше ніж за день. Бог діє в незвичний спосіб і благословляє тих, хто готовий іти і виконувати Його слово.

Брат Вальдемар з Німеччини, який прилетів спеціально на це урочисте зібрання, радів, що зміг разом ще з декількома братами віддати час своєї відпустки для цієї справи Божої (Відпустка в Німеччині одна на рік і вона коротша ніж в Україні). Він почув про потребу в будівельниках на конференції і почув поклик від Бога їхати і  допомогти. Бог реальний і Він сильний робити чудеса і сьогодні. Все для слави Його імені! Дім молитви в Глинську збудований на невеликому пагорбі. Його видно. Треба підніматись сходами. Легко не буде, будуть спокуси. І так як Тимофій наслідував Павла, ми маємо перебувати в тому, чого навчені і наслідувати Христа. Звіщати Євангеліє не тільки словами, а і ділами. Щоб ім′я Боже прославлялось, щоб люди знаходили мир з Богом.

Брат Сергій, який монтував систему опалення побажав, щоб в цьому домі було тепло не тільки від радіаторів, а від любові і теплоти сердечної.

Сергій Мороховський, пастор церкви «Преображення» м. Здолбунів, яка є сестринською церкві, що в селі Глинськ, побажав, щоб не відбулось зміщення пріоритетів, щоб були правильні стосунки, а це любов до Бога і любов до ближнього, щоб головне залишалось головним (Михея 6:8).

Володимир Васильович Чекеренда, пастор церкви смт Квасилів, що є материнською церкві в Глинську, згадав, як вони щоразу проїжджаючи біля знаку «Глинськ» зупинялись і молились. Після того, як кілька сімей переїхали з Квасилова в Глинськ, розпочалась духовна праця: групи з вивчення Біблії, дитячі табори. І ось сьогодні в цьому селі відновилась церква, яка була вже на початку 20-го століття. У всьому видно Боже провидіння. Бог керує історією. Бог дивиться на людей, на їх серця, а не на храми. В тексті 1 Петра 2:5 «…є записані слова до церкви «І самі, немов те каміння живе, будуйтеся в дім духовий, на священство святе, щоб приносити жертви духовні, приємні для Бога через Ісуса Христа.»

Голова Об′єднання вручив пастору Юрію Супільняку особливу Біблію - вона так і називається "Церковна" (великий формат - спеціальне видання Біблійного Товариства). 

Заключне слово проголосив перший заступник голови ВСЦ ЄХБ, Бандура Ігор Олексійович. Він говорив про невидиму реальність. Адже за видимим Домом молитви стоїть невидима благодать, жертовність, молитви. Дім Божий – це місце, де ми зустрічаємось з Богом. Ісус єдиний посередник між Богом і людьми. Дім Божий – це там, де Господь являє Себе по-особливому. Бог подав Духа Святого Апостолам, щоб вони могли робити те, що вони робили. Єрусалимський храм був величною спорудою, жертвоприношення звершувались із дотриманням усіх приписів Закону, святкувались свята, але не відчувалась Божа присутність, не вистачало розуміння, що Бог з тобою. Реальність міняється. Ісус сказав, де Я – там дім Божий. Він поселяється Духом Святим в храмі серця людини, яка увірувала в Нього. Нова реальність. Там, де Ісус – там Божа присутність. За зовнішнім  має бути невидима реальність, життя, життєдайна благодать. Другий розділ Євангелії від Іонна описує свято в Єрусалимі і як Христос очищає храм, виганяючи торговців. Крім того, Він мав бесіду із служителями храму про храм Свого Тіла, який буде зруйновано, але відновиться (воскресне). Його не зрозуміли, думаючи, що Він говорить про Єрусалимський  храм, що будувався 47 років. Храм – це місце, де люди приходять помолитись Богу. Нова реальність – Ісус є місцем зустрічі Бога і людини. Христос мусив прийти, бо той величний храм із каміння втратив свою належність. В третьому розділі історія зустрічі Никодима з Ісусом. В четвертому розділі Ісус говорить із Самарянкою, відкривається їй як Месія,  і пояснює їй про поклоніння в дусі і правді. Таких поклонників шукає Собі Бог. Почався рух, вона побігла в село, щоб сповістити про Ісуса.Де є присутність живого Христа, де звучить живе Боже слово про Христа розп′ятого, там церква. Якщо до цього додається ще й Дім молитви – це радість. Коли Христос висів на хресті Він міг бачити храм Єрусалиму. Вмираючий Христос був повний благодаті, а в храмі було порожньо, Бога там не було, завіса розірвалась. Люди не усвідомлювали цю реальність. Вони бачили лише зовнішнє. Але, коли засмученим учням з′явився воскреслий Христос, дихнувши сказав: «Прийміть Духа Святого», з′явилась Церква, жива. Слава Божа зійшла на учнів, не в храм, стався шум, всі люди збіглись на те місце. Учні почали проповідувати різними мовами Слово Боже, пішли в усі куточки світу. Церква – це люди, які мають місію, на яких перебуває слава Божа. Найбільшою цінністю завжди має бути Сам Бог. Перебувайте в єдності, в любові, в мирі і новозавітній храм розбудовуватиметься і ростиме, аж поки прийде Христос!                

 

Олена Єгорова