IMG 1121

Священнодія рукопокладення у Першій рівненській церкві

14 лютого 2016 року у Першій церкві м. Рівне відбулося рукопокладення на пасторське служіння Олександра Ярмушка. Священнодію звершували голова ООЦ ЄХБ Рівненської області Василь Захарович Басараба, пастор Костопільської церкви – Андрій Васильович Ярмушко та пастор помісної церкви – Олександр Георгійович Приходько.

«Люблю Твій, Боже, дім» – піднесено, сердечно та натхненно на початку богослужіння прозвучав загальний псалом. Першу проповідь виголосив один із пасторів помісної церкви – Микола Миколайович Гаврилюк. Він зосередив увагу присутніх на призначенні церкви,  зазначивши, що церква - це не клуб за інтересами, а зібрання викуплених Христом людей, і у неї є відповідне завдання – нести людям євангельську вістку спасіння.

 

Другим до церкви звернувся пастор Костопільської церкви Андрій Васильович Ярмушко, який понад 20 років звершує пасторське служіння в Костопільській церкві. «Жодна сім’я не зможе жити у мирі та любові, якщо в ній не буде порозуміння, – наголосив він і додав: - І хоча мені сьогодні некоректно говорити слова настанови до церкви, оскільки те, що я говоритиму, стосуватиметься мого сина як пастора і помісної церкви, все ж  звернімо увагу на те, що говорить свята Біблія про принципи будівництва духовної сім’ї, що тісно переплетені із нашими земними законами, що стосуються звичайного будівництва. Проте духовний дім складається із «живого каміння», – Божих дітей, викуплених Господом, фундаментом якого є наш Господь (1 Петр. 2: 4-7)».

Коли кожний член сім’ї виконує свої обов'язки, створюється прекрасна атмосфера і утворюється міцна родина. Намір Божий полягає в тому, щоб кожна помісна церква мала прекрасний духовний механізм, і кожний член церкви знав, як належить поводитися в домі Божому, як ставитися до служителів.

Виголошуючи настанови до новообраного пастора Василь Захарович звернув увагу на те, для чого Господь настановляє в церкві служителів: «…щоб приготувати святих на діло служби для збудування тіла Христового» (Еф. 4:11). «Він виділяє з-поміж церкви окремих людей, висуває до них особливі вимоги, яким повинні відповідати не тільки вони, але й їхні дружини, і ставить їх на служіння (Дії 6: 3-6; 1 Тим. 3:1-37; Тит. 1: 5-9). Ці служителі залишаються нашими братами у Христі, але посвяченими на служіння, несучи відповідальність за церкву і «мають дати звіт» Богові за ввірені їм душі (Євр. 13:17)», – зазначив служитель. Даючи настанову, він сказав, що пастир за серцем Бога – цей той пастир, який використовує свій духовний досвід і знання  на благо кожної людини, яка в церкві. Серце пастиря – це батьківське серце, яке для всіх відкрите.

Розуміючи свою відповідальність і неминучість звіту перед церквою і Богом, Олександр з дружиною Оленою перед Богом і церквою дали свою обіцянку звершувати це служіння за будь-яких обставин і до кінця свого життя. 

Після рукопокладення Олександру Ярмушку від Об᾽єднання вручили свідоцтво, яке засвідчує про рукопокладення на пастора, чудові книги для духовного збагачення і Біблію, яка є путівником у житті і дорогоцінним скарбом кожного християнина. Дружині ж, як слід жінкам, подарували квіти та книги для щоденного вивчення Слова Божого. Опісля вітали служителі, хористи, друзі і члени церкви, які обіцяли молитовно підтримувати служіння брата.

Важливим і цінним було побажання відповідального пастора Першої рівненської церкви Олександра Приходька. Він зачитав Друге послання до Тимофія 4:1-5: «Я закликаю тебе перед Богом та Ісусом Христом, Який судитиме живих і мертвих, й роблю це заради нового пришестя Христа і заради Його Царства. Проповідуй усім Слово Боже! Будь готовий виконувати своє завдання повсякчасно і за будь-яких обставин. Переконуй, попереджай, підбадьорюй людей, уважно і терпляче навчаючи! Кажу я все це, бо час прийде, коли люди не захочуть слухати істинне вчення, а за своїми власними бажаннями вибиратимуть собі вчителів, які своїм навчанням будуть лестити їхній слух. І відвернуть вони свої вуха від істини, й привернуть свою увагу до брехливих балачок. Але ти повинен володіти собою за будь-яких обставин, терпіти страждання, виконуючи труд проповідника Доброї Звістки і не полишаючи служіння, дорученого тобі Богом».

Побажаємо і ми братові Божого благословення в розбудові Церкви нашого Господа Ісуса Христа!