FAMILY

25 жовтня 2015 р. в рівненській церкві «Життя» було зібрання, на якому говорилось про те, кого Бог вибирає на служіння, яким має бути пастор, якими мають бути його стосунки з церквою. В цей день брата Максима Жиліна було рукопокладено на пасторське служіння.

Особливо торкнулись серця слова біографії брата Максима, яку на початку розповів пастор церкви Руслан Фомічов. З людської точки зору перспектив не було: Максим сирота, виріс в інтернаті, і аж у 18 років, коли потрапив у християнський притулок, вперше відчув, що таке материнська турбота, ласка і любов. Сім’я Нестеруків Вячеслава Васильовича і Любові Василівни замінили Максиму матір і батька, розповіли про Небесного Отця і Спасителя Ісуса Христа. Покаявся Максим на домашній групі у Андрія Корнійчука. Бог вибирає не так як люди – Він дивиться на серце, якщо воно вірне, слухняне, поступово піднімає, дає віруючих наставників і друзів, живу церкву, віруючу дружину-помічницю і коли церква, брати і сестри, бачать брата, який посвячено готовий служити – це радикально змінює і впливає на життя всіх.

Андрій Корнійчук, пастор церкви «Благодать» м. Рівне, говорив до церкви, наголошуючи, що життя пастора небезпечне, як воїна на передовій духовного поля битви. Пастор – це той, хто вважає себе слугою Божим. Той, хто розтрачує своє життя для людей, постійно. Максим не нарікав, де інші нарікали, йому завжди було добре, завжди готовий допомогти. Бог робить вірних людей здібними. Вони потребують молитовної підтримки постійно. Їх життя постійно на виду. Коли церква кориться старшим, один одному – в ній легко служити.  Потрібно молитись за близькі стосунки пастора з Богом, за його шлюб, за дружину, за діток (а їх у сім’ї Жиліних тринадцять – двоє своїх і 11 прийомних), за їх щоденне життя. Церква має допомагати, беручи частину турбот на себе. По-особливому Андрій наголосив, щоб присутні були обережні, коли щось говорять про пастора.

Далі Вячеслав Васильович говорив слова настанови для Максима і Тетяни. При цьому порівняв служіння пастора із життям пастуха. Максиму говорив про те, що він має турбуватись про те, щоб «овечки» були нагодовані. Слово Боже є щоденною поживою для відродженої душі. Друге, він має берегти отару від вовків, лжевчителів і багатьох викликів останнього часу, таких як ліберальне богослів’я, і т.п. Третє – шукати загублених. Бачити тих, хто в біді, хто заплутався. По-четверте, треба думати про те, щоб отара збільшувалась. Потрібно, щоб між служителями була єдність і згода. Дружині нагадав про її обов’язки помічниці, тієї, яка має підтримувати чоловіка, молитись за нього постійно.

Всі: Максим, Таня, церква дали згоду, сказавши святе «Так» на питання чи згідні вони виконувати все те, про що йшлося.  І брати Корнійчук Андрій, Фомічов Руслан, Нестерук Вячеслав Васильович звершили молитву з покладанням рук.

Ісус є Пастиреначальник, а брати – співпрацівники. В світі ще багато зранених і загублених людей, тому серця служителів, і всіх послідовників Христа, мають наповнятись Божою любов’ю, мудрістю, силою, щоб ці люди знаходили спасіння і ширилось Царство.

Єгорова Олена