IMG 9765

17-18 березня 2017 року відбулась VIII конференція церковних бібліотекарів Західної України. Були присутні 40 бібліотекарів із 30 церков Рівненської, Волинської, Тернопільської, Київської областей. 

На початку до присутніх звернувся Голова ООЦ ЄХБ Василь Захарович Басараба. Людська душа найбільше потребує Божого Слова. Біблія – це основа, але подяка Богові, що є багато хороших книг, які допомагають глибше зрозуміти біблійні істини. Наші попередники не мали такого вільного доступу до друкованого слова, як маємо ми, але вони передавали це слово із уст в уста і підтверджували його своїм життям.

Василь Захарович зачитав із книги пророка Неємії 8:5-10 «…розгорнув Ездра цю книгу…увесь народ уставІ поблагословив Ездра Господа, Бога великогоІ читали в книзі, у Божому Законі виразно, і вияснювали значення, і робили зрозумілимчитане…плакав увесь народ, як почув слова Закону…не сумуйте, бо радість у Господі це ваша сила!» В книзі Об’явлення 5:1 теж згадано про книгу написану, яку мав право відкрити лише Ісус. Бог дав нам велике право, привілей, читати на зрозумілій мові Слово від Нього. Кожен  день дає Господь, щоб пізнавати Його, чинити волю Його, радіти Ним і надіятись на Нього повним серцем.

Першу лекцію прочитав Юрій Вавринюк, редактор журналу «Благовісник», християнський поет, публіцист, голова Волинського осередку спілки письменників України. Розповів про своє життя, свій шлях становлення як поета, про своє служіння благовістя через поезію.

Далі брат Юрій поділився про труднощі в роботі з якими стикається як редактор працюючи з авторами і дав деякі поради щодо написання віршів чи прози. Бог дає людині різні таланти, наділив нас здатністю до різноманітної творчості, дав почуття прекрасного, дає думки, натхнення і разом з тим, людина зобов’язана удосконалюватись: не лінуватись, шліфувати вміння, не бути недбалою. Це стосується як земних так і духовних аспектів. Згадав притчу про таланти, де, на перший погляд господар був надто суворим із рабом, який повернув його талант. Але завдання було не зберегти, а примножити. Наше завдання примножувати те, що довірив Господар, щоб Він міг порадіти. Богові треба віддавати найкраще. Прагнення досконалості потрібне самій людині. Маємо бути вимогливими до себе. Зовнішня, видима сторона, і внутрішній зміст мають поєднуватись, вони взаємопов’язані. Все має бути на своєму місці. Духовний бік поезії – це особисті стосунки з Богом, а решта можна навчитись, але це праця. Наостанок брат Юрій зачитав свої вірші «Складаю пазли», «Земля не мертва», «Соломонове кохання». На сайті української християнської поезії зацікавлені зможуть знайти більше.

Відбулась презентація унікальної книги «Рівненський буквар». ЇЇ автор Олена Медведєва розповіла про те, як виникла ідея книги, де на кожну літеру абетки описано визначні і цікаві місця Рівненщини з фото і кольоровими малюнками учнів тридцяти трьох рівненських шкіл. Жодна область України, поки що, не має подібного видання.

Далі Неоніла Матвійчук, завідуюча факультетом бібліотечного служіння в Рівненському регіональному біблійному коледжі, прочитала лекцію про життя і творчість відомого християнського письменника Михайла Подворняка (1908-1994). Чимало книг вийшли з-під його пера, які були заборонені в Радянському Союзі, які описували життя християн у важкі часи війни і післявоєнний період. Його книги: «Недоспівана пісня», «Перша любов», «Квіти на камені», «Божий спокій», «Різдвяна зірка», «На шляху Життя», «Запашність поля», «Далека дорога», «Вітер з Волині», «Брат і сестра» - це зібрані і надруковані відображення багатьох подій з життя віруючих в Україні, Польщі, Німеччині, Канаді, які довелось пережити автору і його однодумцям.

Донченко Вадим, представник «Книжкового служіння», розповів про проекти, які реалізуються: безкоштовно надають набори книг для бібліотек, пасторів, проповідників, забезпечують тематичні конференції. Адже читають приблизно 20% людей, 40% не читають, а ще 40% це ті, які не визначились. Тобто їх можна заохотити читати запропонувавши відповідну книгу. Про умови більше можна дізнатись на сайті http://www.knigi365.org.

В суботу Біблійну годину провів Віктор Іванович Давидюк, пастор церкви «Дім Євангелія» м. Рівне. Він говорив про виклики з якими стикається сучасне християнство. Як ми можемо показати, що ми святі (відділені), коли розмиваються всі межі. Нам треба своїм життям показатиХриста, творити добрі діла, наперед нам призначені, любити Бога, любити людей, нести Євангеліє до краю землі. Є воля Божа на минуле, теперішнє і майбутнє для кожної людини «Пізнавай ти Його на всіх дорогах своїх.» (Приповісті 3:6). Місце народження, час, стать, батьки – це прояв волі Божої.  Свобода проповіді в Україні – це воля Божа для України. Який мій відгук? Як люди все це сприймають? Ми частина цієї історії. В XXIстолітті людей охоплюють сумніви щодо існування Бога, чому в світі стільки зла і страждань? Але разом з тим, є ті, хто живе благополучно: у них є їжа, одяг, житло, доступ до якісної медицини – як їм донести, що їм потрібен Бог. В час, коли доступне будь-яке знання (інтернет, телебачення), онлайн можна побачити, що відбувається в світі (ефект всюдиприсутності), працювати дистанційно.  Виникає питання для чого Бог? Це виклик нам. Яку дати відповідь. Потрібні нові підходи. Люди прагнуть легкого життя, не вміють терпіти утисків чи обмежень, думають, що бог мусить зробити їх щасливими, щоб не було ніяких страждань. Вони розчаровуються і відступають, коли труднощі, випробування, не хочуть напружуватись, вчитись. Масова культура є авторитетом у тих чи інших важливих питаннях, а не думка фахівців. І це все продукує певний світогляд людей. Наші міста, країна, Європа, світ потребують місіонерів. Але потрібно вчити мову, знати як проповідувати. Серед людей багато непорозумінь, брак живого спілкування, самотність. Але зараз час взаємодії, коли ми можемо разом зробити більше ніж кожен окремо. Варто шукати цієї співпраці і просити допомоги. Досягати людей різними шляхами, в тому числі, використовуючи новітні технології, але пам’ятати і про особисті стосунки з Богом і оточуючими.

Гостями конференції були брати Біл Арвін, директор ReadMinistries, та Девід Арклі директор служіння Publish4all (штат Мінесота, США). Вони підбадьорили присутніх, зазначивши, що вони є духовними фармацевтами до яких звертаються за ліками зранені, втомлені душі і потрібно мати мудрість від Бога, щоб порадити ті чи інші ліки (книгу), щоб допомогти душі знайти зцілення, полегшення, відповідь на питання чи підтримку. Розповіли про служіння на теренах країн колишнього СНД (в Казахстані, Грузії). І попросили молитовної підтримки за ті країни, де ще дуже обмаль християнської літератури мовою їх народів.

Олександр Зигаленко, почесний ректор Кременчуцької Євангельської семінарії, прочитав змістовну лекцію на тему «Культура читання».  Оскільки все дізнатись неможливо, все прочитати неможливо потрібно вкрай ретельно ставитись до вибору літератури для бібліотеки і для власного читання. Людина завжди чимось цікавиться, але немає читання без наслідків. Інформація здатна серйозно впливати на читача. Треба критично підходити до вибору що читати і набувати певних навичок читання в залежності від цілі, з якою була написана книга і яку ставить читач.  Вибирати і досліджувати певну тему, щоб стати в ній спеціалістом (наприклад, працюєш з дітьми, читай книги про це). Є різні цілі читання: «вбити» час, відволіктись від неприємностей, для розваги, для підбадьорення, для пізнання, щоб розширити кругозір, поглибити світогляд, самоосвіти, вивчення конкретного питання чи теми. Є читання пасивне і активне, є різні способи читання, є особливості в праці з богословською літературою, можна освоїти певні навички і завдання критичного читання, існує читацька об’єктивність. Треба звертати увагу на зміст книги, її функцію і значимість – це три «кити» читання. Читаючи треба навчитись розуміти, що хотів досягнути автор, до чого це тебе зобов’язуєі як це застосувати. Якщо книга не відповідає цим вимогам, не варто взагалі витрачати на неї час. Важливими також є особистість автора та репутація видавництва. По все це детально розповів Олександр Васильович.

Далі Віталій Федоров, пастор церкви «Нове життя» м. Дубно, презентував книгу «Мечты сбываются, если верить» - про життя і  служіння місіонерів Ірини і Жені Константіннік в Папуа Новій Гвінеї. І Сергій Мороховський, академдекан РіРБК, розповів про власну книгу «Уроки життя юдейських царів», що може стати корисною для широкого кола читачів та інструментом для проведення занять з вивчення Біблії.

На завершення конференції Тарас Миколайович Дятлик, поділився про застосування принципів Реформації. По-перше, не треба намагатись змінити суспільство, змінює Бог. Ми – інструмент, змінюватись потрібно, в першу чергу, нам, і тоді Бог буде діяти через мене. Коли змінюється серце людини, це помічають оточуючі. Богослів′я – це спроба осмислити Хто є Бог в сутності і що Він робить в світі, в суспільстві. Дух Святий направляє нас, а Його Слово є мірилом в цьому процесі. Те, що робить Бог, визначається тим, Хто Він є. Те, хто ми є в своїй сутності також визначає, що ми робимо. Теорія біхевіоризму, намагання змінити сутність через зміну поведінки не привела до бажаного результату.  Бо потрібне духовне народження, нова природа, нова сутність, яку дає лише Бог. Закон був даний для того, щоб показати потребу в Ісусі Христі. Закон сутності людини не міняв. Зовнішні переміни є результатом с особистих стосунків з Богом, вони відбуваються через внутрішні переміни і усвідомлення нових духовних потреб. Читання, осмислення, дає переміну думок і поступово змінюється поведінка. В Едемському саду відбулась підміна джерела істини («Чи правду сказав Бог?»), було запропоноване протилежне переконання («не помрете») і  дана обітниця («будете як боги»). Бог завжди залишається головним у визначенні, що є добро і зло. І людина, вибираючи інше, повинна нести відповідальність за свої дії і своє життя. Гріхопадіння відбулось в розумі, настала духовна смерть, тому, насамперед, потрібна переміна думок. Дух Святий формує кожну відроджену людину в образ Ісуса Христа. Треба дозволити Богові направляти життя, тоді відбудуться переміни. Що ми робимо залежить від того, в що ми віримо.

Приємним на завершення конференції було те, що видавництво «Смірна», «Книжкове служіння», місія «Живе слово» вручили кожному учаснику в подарунок книги, для їх особистої та церковної бібліотек.            

Єгорова Олена