30 листопада 2019 року на щорічну обласну конференцію зібрались 290 сестер із 45 церков області, щоб побути в спільності, помолитись, підбадьоритись та пороздумувати над темою «Цінуйте час!».

На початку конференції до усіх присутніх звернувся Голова ООЦ ЄХБ Андрій Корнійчук. Зачитавши текст із 2 книги Самуїла, 6 розділу, брат Андрій нагадав історію про Давида, який неймовірно радів повертаючи Божий Ковчег Завіту (6:14-15). Особливу увагу він звернув на поведінку Мелхоли, дружини Давида, яка зневажила його в своєму серці (6:16), та принизливо висловлювалась про нього (6:20) коли він прийшов, щоб благословити свій дім. Як важливо сестрам висловлювати шанобливе ставлення, прив′язаність до своїх чоловіків (Еф.5:22,33б), висловлювати повагу до братів у церкві, до пастирів. Від цього буде велике благословення і збудування як в сім′ї так і в церкві.  

Час – це безцінний ресурс, який неможливо ні позичити, ні подарувати, ні купити. У кожного із нас 86400 секунд щодоби, але ми по різному їх використовуємо. Та важливо пам′ятати, що прийде час звітувати за прожите життя. Як визначити пріоритети, щоб правильно використовувати час, поділилась сестра Таня Мартін (місіонерка, церква ЄХБ «Спасіння» м. Рівне). Всі наші справи можна розділити на 4 категорії: «неважливі і нетермінові», «неважливі і термінові», «важливі і нетермінові» та «важливі і термінові». І часто перші забирають найбільше часу, а останнім залишається найменше. Основний текст Еф. 5:15-17 «Тож, пильнуйте, як вам треба поводитись - не як немудрі, але як мудрі, 16 використовуючи час, дні бо лукаві! 17 Тому не будьте нерозумні, але пізнавайте, що є воля Господня.» Бог – Вічний, Він поза часом, Він панує вічні віки, Він завжди був, є і буде. А час людського життя дуже обмежений, тому маємо задавати собі питання «Як я живу?», «Які рішення приймаю?», «Чим керуюсь?», «Чи роблю те, що Бог хоче?», «Чи пізнаю Його волю?», щоб не стало надто пізно чи боляче від того, що життя прожите не заради надбання вічних цінностей, а в марноті і гонитві за тимчасовим і проходящим. У Бога є для всього визначений час (Еккл.3:1-8). І все, що Він обіцяв – виконується. Час (люди, обставини, події) в який ми живемо дуже складний, тому потрібно постійно пильнувати як живемо. Ісус і в цьому є досконалим прикладом. У Нього був час для молитви, перебування з Отцем, і для людей, яких Він багато навчав і яким Він багато служив. Ісус знав Своє призначення, Своїм життям прославляв Свого Отця.

В конференції брали участь віршами, співом сестри із багатьох церков області – все Господь приготував для збудування і підбадьорення.

На завершення Світлана Бондарчук підвела підсумок наголосивши, що Бог помістив нас в час і простір, щоб ми примирились з Ним, пізнавали Його і являли Його іншим людям. Екклезіаст мав надзвичайні можливості випробувати все, що є на землі і його підсумок про те, що все марнота, має спонукати нас зосередитись на Божому, на виконанні Його волі, на тому, що має вічну цінність, а це душі людей, яких Бог хоче надбати для Свого Царства. Ті, хто послідували за Ісусом мають поступати так, як Він поступав: служити, молитись, нести Євангеліє людям.

 

Єгорова Олена