DSCN0015

Близько 120 служителів із 36 церков центрального регіону Рівненської області 30 січня 2016 року зібрались на братерську конференцію.

Біблійну годину провів Руслан Фомічов, пастор церкви ЄХБ «Життя» м. Рівне. За основу було взято текст із книги Об′явлення, 2 розділ – звернення Бога до ангела церкви в м. Ефес. Ісус говорить, що Він знає діла, працю, терпіння, що ти не знемагав, і т.п., але має аргумент проти: «ти залишив першу любов свою». І просить, «Отож, пам′ятай, з якої висоти ти впав, і покайся, і твори перші діла, а якщо не так, скоро прийду до тебе і зрушу світильник твій з місця його, якщо не покаєшся.»

Для Господа важливіше не кількість активності в церкві, а відношення до Нього. Все служіння, яке відбувається, повинне мотивуватись любов′ю до Бога і до людей. Відсутність любові перекреслює все інше. В тексті 1 Кор. 13:1-3 описано, що без любові, все, що робиться – ніщо і не приносить ніякої користі.  

Ісус тримає кожного служителя в Своїх руках, Він наповнює силою Духа Святого, відновлює і підкріпляє тих, хто втомився. Він джерело тієї любові, яку потребують люди. Отож, якщо залишив першу любов, потрібно покаятись і відновитись в цих стосунках з Богом.

В продовження конференції, Голова Союзу Об′єднань ЄХБ Валерій Степанович Антонюк подякував Господу за благословенну можливість ділитися спільною вірою і вільно збиратись, щоб роздумувати і навчатись Слова Божого.  

Його лекція на тему «Міжцерковні стосунки» дала братам бачення важливості єдності і співпраці, адже Церква Ісуса Христа – це Тіло Ісуса Христа.

Роль пресвітера в міжцерковному служінні

«…побудую Я Церкву Своюі сили адові не переможуть її» (Мф.16:18)

- Уявлення про Церкву Христову в суспільстві досить обмежені, і часто не відповідають євангельському вченню.

- Розуміння Церкви часто обмежене серед християн.

- Завдання та обов′язок кожного пастора - передати вірне біблійне вчення про Церкву, як Тіло Христове.

- Міжцерковні стосунки розвиваються через свідомий вибір служителів залишатися залежними в Тілі Христовім.

-  Вплив християнства був би набагато сильнішим у супільстві, якби  пастори практикували біблійну модель взаємин між церквами.

І. Євангельські принципи розвитку міжцерковного служіння.

А. Природа Церкви вказує на тісні зв′язки в Тілі Христовому. (1 Кор. 12 р.)

- Помісні церкви в Тілі Христовому потребуть співпраці і постійних контактів.

- Ми розуміємо: автономія церкви виключає ізоляцію помісної церкви та її служителів.

- Амбіції служителів великих церков монополізувати право представляти Церкву  - є антиєвангельськими. (Об. 1:16,20)

Б. Служіння ранньої Церкви вказує на тісний зв′язок та співпрацю між церквами.

 - Узгодження і координація в служінні перших служителів церков.

«і, пізнавши ту благодать, що дана мені, Яків, і Кифа, і Іван, що стовпами вважаються, подали мені та Варнаві правиці спільноти, щоб ми для поган працювали, вони ж для обрізаних…»  (Гал. 2:1-2,8-10)

- Підзвітність апостолів помісним церквам.(Дії. 14:24)

В. Жодна помісна церква за часів апостолів не претендувала на роль головної, самодостатньої чи домінуючої.

  1. Помісна церква не може монополізувати право одноосібно представляти Церкву Христа.
  2. Помісна церква не навязувала свої норми служіння іншим.

Г. Церкви співпрацювали між собою.

  1. Окремі послання апостолів були направлені групі церков, (послання до галатійських церков).
  2. Листи апостола Павла передавали із церкви в церкву.

«І як буде прочитаний лист цей у вас, то зробіть, щоб прочитаний був він також у Церкві Лаодикійській, а того, що написаний з Лаодикії, прочитайте і ви»  Кол. 4:16

Д. Спільне вирішення доктринальних питань і спільна відповідальність вірно проповідувати Євангеліє.

“…Як міста ж переходили, то їм передавали, щоб вони берегли оті постанови, які вирішили в Єрусалимі апостоли та старші»  Дії. 16:4

ІІ. Рівень міжцерковних взаємин залежить від рівня співпраці служителів церков.

- Глибоке усвідомлення служителями духовної залежності в Тілі Христовому (2 Кор. 5:14-16)

- Ми, як служителі церков, приймаємо один одного, як і Христос прийняв нас.

- Об'єднання служителів в спільних молитвах (Єф.1:15-18; Фил.1:9)

- Розуміння різності і збереження єдності в Тілі Христовому. (Ів.17: 21-22, Дії.11:21-23)

- «Братство любити» (1 Пет.2:17) - визнавати інші церкви, будувати близькі і довірливі стосунки та спільно виконувати доручене завдання Ісуса Христа.

 

ЗАВДАННЯ В СПІЛЬНОМУ СЛУЖІННІ

- Підготовка і підтримка служителів церков. (Дії 20:18-20:27-32)

 - Посвячення пресвітерів на служіння.

“І рукопоклали їм пресвітерів по Церквах, і помолилися з постом та й їх передали Господеві, в Якого ввірували. (Дії 14:23)

- Допомога в обранні служителів в церквах.

“Я для того тебе полишив був у Кріті, щоб ти впорядкував недокінчене та пресвітерів настановив по містах, як тобі я звелів»  (Тит. 1:5)

- Наставництво і підтримка церков у виконанні місії.

“Послали Тимофія нашого брата і служителя Божого... Щоб утвердити вас і втішити вас у вашій вірі, щоб ніхто не захитався в цих скорботах.."(1 Сол. 3:2-3)

- Узгоджене вирішення доктринальних питаннь.

“Як я йшов у Македонію, я тебе вблагав був позостатися в Ефесі, щоб ти декому наказав не навчати іншої науки, (1 Тим 1:3)

- Матеріальна підтримка служителів і церков.

« … бо вони добровільні в міру сил своїх, і над силу, засвідчую, 4із ревним благанням вони нас просили, щоб ми прийняли дар та спільність служіння святим»  2 Кор. 8:1-4

- Сприяння пресвітерам в служінні.

"Щодо Тита, то він мій товариш, а ваш співробітник; щождо наших братів вони посланці від Церков, вони слава Христова! Отож, дайте їм доказа своєї любови й нашого хваління вас перед Церквами!" 2 Кор. 8:23-24

Переваги міжцерковного партнерства.

  1. Церква має сильніший вплив на суспільство, якому служить.
  2. Церкви взаємодіють і доповнюють одна одну в служінні.
  3. Пресвітери позбавляються ізольованості в служінні.
  4. Місіонерське служіння помісної церкви отримує кращі результати.
  5. Ефективніше вирішуються питання кадрового забезпечення церков служителями.
  6. Фінансові потужності помножуються в підтримці служителів церков.
  7. “Доктринальна безпека” помісної церкви.
  8. У співпраці з іншими церквами помісна церква краще розкриває свою природу і  потенціал.
  9. Духовна підтримка. Служителі вчасно отримують допомогу через служіння інших пасторів.
  10. Глибокі стосунки пресвітерів сприяють зростанню нових служителів.