001

Осіннього дня 20 листопада 2011 року церква м. Здолбунова святкувала своє 95-річчя.  Брати та сестри дякували Богові за Його милості та благословіння упродовж всього шляху. Історія заснування церкви повернула присутніх в далеке минуле, яке було нелегким.

Офіційною датою відкриття церкви є 1916 рік. Першим місіонером у Здолбунові був Григорій Руцький, який у 1913 році переїхав з міста Ковеля. Також у 1913 році до Здолбунова переїжджають на постійне місце проживання брати Олексій і Макарій Ничипоруки, які роком раніше прийняли водне хрещення в місті Ковель.

У 1916 році брати Руцький, Ничипоруки, Каменюка, Мартиновський та Іванов склали основу церкви євангельських християн і зареєстрували її в державних установах. За відсутності молитовного будинку зібрання якийсь  час відбувались у приватних будинках. У 1925 році на земельній ділянці брата Блажека по вулиці Довгій і був побудований молитовний будинок у Здолбунові.

У 1927 році, в час комуністичного терору та войовничого атеїзму , як і всі інші, здолбунівська церква також зазнала репресій. У 1959 році влада відібрала молитовний будинок. Зруйнувала його, звільнивши місце під будівництво авторемонтного заводу. Це змусило церкву знову збиратися по домівках. Тільки 5-го червня 1994 року відбулося урочисте відкриття молитовного будинку по вул. Парковій.

Разом з іншими громадами нашого братства церква пережила кілька розділень, але вистояла.

Сьогодні церкві - 95, і на її свято з побажаннями Божого благословіння приїхало багато гостей. У супроводі ансамблю скрипалів «Небесні мелодії» звучали натхненні гімни хвали Богові третього хору Першої рівненської церкви. Місцеві і гості співали хором і групами, з використанням фортепіано і а-капела. В проміжках між співом місцеві брати розповідали про свою історію, згадуючи братів та сестер, які сьогодні вже у вічних оселях неба.

З особливою увагою брати та сестри слухали проповідь заступника голови ООЦ ЄХБ Рівненської області пастора Василя Басарабу, який побажав церкві зростання в Ісусі Христі, нових духовних злетів, а також завжди пам’ятати пройдений шлях, на якому завжди поруч ішов Спаситель: благословляв і підкріпляв, потішав і милував.

Зі словами Господнього благословіння до церкви звернувся також пастор Першої рівненської церкви Олександр Приходько, який з 2002 по 2005 роки звершував служіння пастора в здолбунівській церкві.  Знаючи не з чужих розповідей  цю сім’ю Божих дітей, він сказав: «Дорогі мої! Вам особливо немає чим похизуватися, проте я добре знаю, що ви дотримуєтеся Слова Істини». Прочитавши третій розділ з Об’явлення (Послання до Філядельфійської церкви), він звернув увагу  на 8 вірш: «…Хоч малу маєш силу, але слово Моє ти зберіг і від Ймення Мого не відкинувся». «Реабілітаційні центри, групи з вивчення Біблії – це добре, продовжував проповідник, – проте Бог зазначив, що церква, яка мала гарні стосунки з Богом, була до вподоби Йому. Тримайтеся Біблії, тримайтесь євангельського вчення, – побажав він церкві.

Пастор місцевої церкви Іван Попрожук з особливою теплотою і любов’ю звернувся до присутніх, благословляв і молився за відкуплених кров’ю Ісуса Христа, за Наречену Господню.

У свої 95 років церква слухала настанови і старших братів, які вже тривалий час живуть з Господом, несуть певні служіння в різних церквах.

Дихати на повні груди, ревно працювати і славити Господа – такі побажання понесли з собою по домівках брати та сестри  по закінченні святкового богослужіння. Віриться, що до свого 100-літнього ювілею, якщо на те буде Божа воля, церква прийде молодою і пристрасною в усіх служіннях, зберігаючи при цьому в серці палкі почуття любові до ближніх, з якої, власне, починається і любов до Христа.

Микола МИХАЛЬЧУК