008

В неділю 27 березня 2011 року в церкві с. Дюксин відбулось богослужіння, яке особливо  запам'ятається братам, які в цей день стали дияконами.

Розпочав зібрання пастор церкви Віктор Бобровник. Він говорив про одну з бесід між Ісусом та Петром. Ісус запитував Петра: «Чи любиш ти Мене?». Кожен має задуматись про свої стосунки з Богом, з Його Сином Ісусом Христом. Чи доводимо ми, що справді любимо Христа? А ця любов має виявлятись у любові до ближнього.

Андрій Васильович Ярмушко, заступник голови ООЦ, звернувся до братів Гончука Романа та Щучика Віктора зі словом, яке записане в Діях Апостолів 6:1-7. Диявол прагне руйнувати Церкву різними методами. Один із методів – це породжувати конфлікти, як це сталось в першоапостольській церкві і, на жаль, є і нині. І для того, щоб їх вирішити і були обрані перші диякони. Дияконом може бути людина, яка має «добру славу». Потрібно багато і наполегливо служити Богові і людям, щоб мати цю «добру славу» примножити її. Нею потрібно дорожити. Як сказав Бог про Іова «Такого як він немає…», щоб так само говорили про новообраних служителів.

Андрій Васильович побажав, щоб брати сповнювались Святим Духом (Д.Ап. 1:8). «Ви приймете силу, як Дух Святий злине на вас…». А для цього потрібно читати Слово Боже щодня (а в умовах завантаженості господарством в селі це непросто) і перебувати постійно в молитві.

І ще одне треба просити у Господа – мудрості. Щоб вирішувати багато різних питань сімейних, фінансових, господарських потрібно багато мудрості. «Багато молитви – багато сили». І раненько, і вночі – моліться за сім’ю, за церкву, за служіння. Та за всіма турботами не забувайте про найближчих вам людей, які теж потребують опіки – за дружину і дітей (1 Петра 3:7). Дітям слід приділяти увагу, виховуючи їх для Господа. Підтримка дружини в смиренні і тихому дусі дуже важлива, адже без цього успіху не буде. А ціль служіння – поширення Слова Божого і поповнення церкви спасенними людьми.

Після проповіді було звершено молитву посвячення з покладанням рук. Потім Михайло Андрійович Ільюк попросив пастора, дияконів церкви та ще кількох членів церкви сказати від серця декілька теплих слів побажання Віктору та Роману.

Заключна проповідь прозвучала на текст із Єв. Іоанна 12:26. Як зауважив Михайло Андрійович, рукопокладення нових служителів – це ніби заклик для церкви пробудитись, оновитись в посвяченості Богові, почати краще і більш жертовно Йому служити. «Христос запропонував учням служити і іти за Ним. Куди? На хрест, на Голгофу, на страждання. І прийде день, коли Сам Отець вшанує тих, хто служить Йому. Не шукайте слави, пошани, похвали від людей… Вас вшанує Отець за ваше щире, посвячене, жертовне служіння.»