003

9-10 травня 2015 року на території мальовничої бази відпочинку «Берізка» с. Олександрія відбувся щорічний семінар для табірних служителів. Понад 150 братів і сестер, яким небайдужі серця дітей і підлітків, разом навчалися, аби згодом використати набуті знання у служінні.

Розпочався семінар спільною молитвою та прославленням Господа у піснях, в чому допоміг музичний гурт церкви с. Оржів. З вітальним словом та проповіддю звернувся до присутніх перший заступник голови ООЦ ЄХБ Микола Георгійович Чайка. Він заохочував кожного налаштувати своє серце на правильний духовний ритм, щоб з радістю та легкістю служити Христу, Чиє «ярмо любе, а тягар – легкий» (Матвія 11:30). Микола Георгійович побажав усім бути інструментами, через які Господь торкатиметься душ дітей.

Особливою часиною семінару щороку є лекції духовного зростання. Пастор церкви м. Костопіль Андрій Васильович Ярмушко допоміг замислитися над сутністю духовного життя, проаналізувати свої відносини з Богом й розставити пріоритети так, аби вони не заважали нашому духовному росту.

Іван Михальчук, який також проводив лекції, зосередив увагу на тому, що ціль дитячих таборів – показати живого Бога. Тому ми, готуючись до служіння, повинні найперше дбати про зміну й очищення власного серця.

Розмірковував про чистоту й ревну любов Олександр Гаврилюк, пастор Рівненської церкви «Преображення». За основу проповіді він узяв послання до Ефеської Церкви, записане в книзі Об’явлення Івана Богослова 2:1-7. Брат Олександр звернув увагу на те, що Господу неприємні наші справи й служіння, якщо ми не маємо щирої любові до Нього. 

Тарас Яремчук, пастор Рівненської церкви «Надія», проповідував про те, що наші серця повинні бути наповнені славою Господа, а не гріхами, аби інші бачили через нас, Яким є Христос.

Корисними та цікавими були й інтерв’ю з людьми, в чиєму житті виявилася особлива дія Господа. Зокрема, Ігор Оленіч ділився досвідом того, як Господь допоміг йому організувати християнський спортивний екстрим-табір для хлопців. Ольга Петрук розповідала про свою місіонерську поїздку до Казахстану, під час якої вона розповідала про Христа й служила дорослим і дітям. Володимир Дунін поділився тим, як Господь Своєю Всемогутньою рукою зцілив його від важкої недуги, коли лікарі навіть не давали надії. Усі ці свідчення Божої сили, мудрості та любові  підбадьорили й надихнули кожного.

Крім духовних істин, на семінарі були й чудові лекції для професійного росту в табірному служінні. Кожен обрав для себе той напрям, за яким працює. Табірні працівники, які мають великий досвід роботи директора чи координатора, ділилися думками, обговорювали актуальні питання, розглядали основні душевні потреби, розмірковували над лідерством, розвитком потенціалу, безпекою та дисципліною під час лекцій Олександра Ярмушка, керівника обласного відділу дитячого служіння.

Координатори, люди, які турбуються про атмосферу й програму табору, про стосунки в дитячому й дорослому колективі, мали змогу отримати багато цінних і практичних порад від Ольги Мирончук та Галини Чайки.

Наставники, люди, котрі безпосередньо й цілодобово проводять час з дітьми, на лекціях Тетяни Пузиченко, Романа Корнійчука, Тамари Шух дізналися про принципи роботи, методи викладання й способи побудови стосунків з дітьми.

   Олена Медведєва вела мову про етику в таборі, роблячи  акцент на стосунках членів команди один з одним, з дітьми та з батьками. Усі ці стосунки повинні показувати любов і мудрість Христа.

Є у таборі й служителі, котрі доносять дітям Божі істини під час цікавих гуртків. Для них також проводились майстер-класи, які дали нові знання й навички та надихнули до творчості. Зокрема, Сніжана Дужук поділилася ідеями, як швидко й легко виготовити чудові вироби власними руками. Леся Касаткіна навчила музичних керівників нових пісень, які доступною мовою та формою відкривають дітям Господа. Альона Кожушок поділилася досвідом режисерської роботи, аби в дитячих таборах показувати Божі істини через цікаві та змістовні інсценівки. Віталій Міщук проводив спортивні ігри, які викликають неабияких інтерес та об’єднують дітей в єдину команду.

Усі ці вміння, безперечно, є дуже корисними й необхідними. Проте потрібно завжди пам’ятати: вони нічого не варті без любові й щирої посвяти Господу. Тож нехай кожна душа буде чистою, дух бадьорим, а серце готове до жертовного служіння!

Юлія Береза